У студентів з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи вивчали психологічну структуру особистості. Встановлено зв'язок між функціональною рухливістю, силою нервових процесів і окремими рисами особистості.

У студентов с различными индивидуально-типологическими свойствами нервной системы изучали психологическую структуру личности. Установлено наличие связи между функциональной подвижностью, силой нервных процессов и отдельными чертами личности.

The psychological structure of a personality was investigated at the students with the different individual-typological properties of nervous system. The availability of the connection between the functional mobility, the power of the nervous processes and definite qualities of a personality was established.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х829(4Укр)1 + Х809(4Укр)622.1-92

Рубрики:

Фінансове право окремих країн

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*33 + Р731.96

Рубрики:

Біологія людини

Нервова система. Вища нервова діяльність. Органи відчуттів у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована сила нервных процессов (СНП) с использованием различных методических подходов. В одном случае СНП определена по качеству переработки сложной информации, в другом - по соотношению латентного времени двигательных ответов, зарегистрированных в конце исследований и в начале при многоразовом их повторении. Показано отсутствие корреляции между этими рядами переменных, когда для определения силы использовано время ответов на простые сигналы. Наличие связи между ними выявлено в тех случаях, когда в качестве нагрузки при определении силы рефлексометрическим вариантом использованы тесты по дифференцированию сигналов.

У студентов с различными индивидуально-типологическими свойствами высшей нервной деятельности (ВНД) изучены реакции вегетативной нервной системы на стрессовую ситуацию в условиях экзаменационного психоэмоционального напряжения. Во время экзамена у всех обследуемых наряду со снижением парасимпатического воздействия на сердечный ритм, наблюдалась активация гуморально-метаболических и симпатических влияний. Показано также, что устойчивость организма студентов к экзаменационному стрессу и характер вегетативных реакций в значительной мере определяются индивидуально-типологическими особенностями ВНД и исходным психологическим состоянием. Обсужден вопрос об отображении индивидуально-типологических свойств ВНД в характере вегетативного обеспечения умственной деятельности в условиях экзаменационного стресса.

Исследована связь функциональной подвижности нервных процессов (ФПНП) с функциональным состоянием (ФС) центральной нервной системы. Свойство функциональной подвижности определено по величине максимальной скорости безошибочного дифференцирования положительных и тормозных раздражителей. Количественной характеристикой ФС были: функциональный уровень системы (ФУС), устойчивость реакции (УР) и уровень функциональных возможностей (УФВ), которые определяли по показателям простой и сложной зрительно-моторной реакции. Не выявлено статистически значимых различий между показателями ФУС, УР, УФВ в группах испытуемых с различными свойствами ФПНП, как и корреляции между ними в условиях переработки простых зрительно-моторных сигналов. Статистически значимые различия средних значений ФУС, УР и УФВ со свойством ФПНП установлены при переработке испытуемыми сложных зрительно-моторных сигналов. Обследуемые с высоким уровнем ФПНП характеризовались и высокими показателями ФС. Корреляция подтвердила достоверные связи между исследуемыми переменными. Основываясь на этих данных можна считать, что ФПНП отводится главная роль в формировании ФС центральной нервной системы в условиях выполнения сложных умственных задач. Надо полагать, что исследования функциональных состояний в сочетании с индивидуально-типологическими свойствами высшей нервной деятельности увеличат возможность анализа экспериментального материала и его содержательную характеристику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.54 + Ю933-70

Рубрики:

Біологія людини

Вища нервова діяльність як фізіологічна основа психіки (Психофізіологія)

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено психофізіологічні функції людей зрілого віку та вивчено зв'язки індивідуально-типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними, вегетативними функціями та рисами особистості. За результатами дослідження встановлено, що психофізіологічні функції людей зрілого віку характеризуються закономірностями: досягнення максимального розвитку та стабілізація на високому рівні, нерівномірний та гетерогенний характер їх формування, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Виявлено, що на етапі онтогенезу в осіб віком 18 - 27 років функціональна рухливість та сила нервових процесів, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам'яті та уваги досягають свого найвищого розвитку у людей віком 18 - 23 роки та мало змінюються до 25-ти років, а згодом мають поступове їх зниження. Установлено залежність між параметрами властивостей основних нервових процесів і складних сенсомоторних реакцій, обсягом короткочасної пам'яті та уваги, факторами психологічної структури особистості, а також характером реакцій серцево-судинної системи та її вегетативної регуляції під час вираженого нервово-емоційного напруження на екзамені. Виявлено, що особи з високими градаціями індивідуально-типологічних властивостей ВНД характеризуються більш короткими латентними періодами сенсомоторних реакцій, більшим об'ємом короткочасної пам'яті, уваги, вищими показниками моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності, нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, а також меншою

Під час переробки слухової інформації встановлено кореляцію між кількістю перероблених слухових подразників, ФРНП та потужністю alpha-, beta- та theta-ритмів ЕЕГ у "зацікавлених" зонах кори головного мозку. Виявлено топографічні відмінності у розподілі ЕЕГ-активності кори головного мозку у обстежуваних з різним рівнем ФРНП. В осіб з високим рівнем ФРНП під час переробки слухової інформації активізувалися зони F4, Т4 для alpha-ритму та Т5 для beta-ритму, а в обстежуваних з низьким рівнем досліджуваної типологічної властивості - лише ліва потилична ділянка (theta-ритм). Обговорено різні стратегії нейрофізіологічного забезпечення слухомоторної діяльності в залежності від рівня типологічних властивостей нервових процесів.

Досліджено показники центральної гемодинаміки за умов антиортостазу у студентів 17 - 21-річного віку, які відвідують заняття з фізичної культури упродовж різного часу (2, 3 та 4 роки). Виявлено, односпрямованість змін гемодинамічних показників та більш високий рівень адаптації до даного виду гравітаційних навантажень у студентів, що відвідують заняття з фізичної культури упродовж 4 років.

У 95 учнів віком 11 років досліджено активність регуляторних механізмів серцево-судинної системи під час серії 5-хвилинної розумової діяльності з різним темпом диференціювання позитивної та гальмівної зорової інформації (40, 60, 80, 100 та 120 подразників за хвилину). Встановлено, що поступово з підвищенням темпу пред'явлення подразників кількість переробленої інформації зростала, а якість роботи знижувалась. Починаючи з швидкості 80 і далі під час збільшення темпу пред'явлення для переробки інформації до 100 та 120 подразників за хвилину достовірно зростала абсолютна і відносна кількість помилок. Статистичний, варіаційний та спектральний аналіз серцевого ритму учнів під час виконання розумового завдання з темпом пред'явлення інформації 60, 80, 100 та 120 подразників за 1 хвилину виявив статистично відтворювані у групі достовірні різниці показників ВСР в активному стані у порівнянні з референтним станом у спокої. Максимальний рівень активації регуляторних систем з переважанням симпатоадреналових впливів у дітей віком 11 років спостерігається під час розумової роботи зі швидкістю пред'явлення інформації 80 подразників за хвилину. Одержані результати обговорено як формування "вегетативно-специфічних функціональних станів", що виникають у ході виконання розумової діяльності з різним темпом пред'явлення зорової інформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.12*114

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналіз комплексу показників церебральної гемодинаміки та кардіоінтервалографії виявив, що для обстежуваних з низьким, на відміну від високого рівня функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) при розумовій діяльності з різною швидкістю пред'явлення інформації була характерна більш виражена вегетативна активація неспецифічних (симпатоадреналових) і недостатня участь специфічного (вазомоторного) регуляторного механізму. У осіб з різною градацією ФРНП у відповідь на інформаційне навантаження виділено 4 типи варіацій вегетативних механізмів регуляції (оптимальний, компенсований, декомпенсований та їх зрив).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.51*715.3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.411 + Р683.024.2

Рубрики:

Біологія людини

Глухота. глухонімота, тугоухість

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано електроенцефалографічні (ЕЕГ) патерни і нейродинаміку диференціювання зорових стимулів у здорових і у глухих людей. Встановлений зв'язок між кількістю перероблених подразників, мінімальним часом реакції і потужністю ритмів ЕЕГ під час переробки інформації. За ЕЕГ-патернами вдалося виділити особливості диференціювання зорових подразників. Встановлено, що диференціювання зорової інформації у людей з нормальним слухом характеризувалося синхронним збільшенням потужностей alpha- і beta-хвиль у потиличних і правій скроневій зонах кори мозку. У глухих людей виявлено регідність динаміки ЕЕГ-патерну, домінування низькохвильового діапазону і десинхронізацію потужностей alpha- і beta-хвиль у центрально-тім'яних та потиличних відділах мозку. Фоновий патерн ЕЕГ глухих обстежуваних відрізнявся низькою амплітудою на відміну від такого у здорових. Нейродинамічні особливості характеризувались низькими швидкісними нейродинамічними показниками.

Визначено типологічні варіанти пристосувальних реакцій центральної гемодинаміки та стану вегетативної нервової системи (ВНС), які корелюють зі ступенем вираженості функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). В умовах ортостатичного навантаження особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися домінуванням екстракардіальних, а з нижчими і інтракардіальних механізмів регуляції. Виявлено зростання вагосимпатичного балансу, яке не залежало від ФРНП. Це вказує на зниження активності центрального контуру управління серцевим ритмом (СР). У осіб з низькою ФРНП встановлено пригнічення вагусної активності, що свідчить про меншу економність діяльності та збільшення ймовірності швидкого вичерпання енергетичних резервів серця. Під час антиортостатичного навантаження у всіх обстежуваних спостерігалася більша хвилеподібність динаміки показників варіабельності серцевого ритму у діапазоні високо- і низькочастотних хвиль (28 - 35 %), тоді як зниження потужності хвиль дуже низької частоти СР не перевищувало 5 - 7 %. Особи з високим рівнем ФРНП відрізнялися більшим ступенем напруження регуляторних механізмів і ширшим діапазоном компенсаторного реагування, з низьким і меншим напруженням регуляторних механізмів, як і ефективністю пристосувальних реакцій, а з середнім і оптимальним напруженням вищих вегетативних центрів, високою варіативністю та економністю серцевої діяльності.

Висвітлено проблеми формування творчої індивідуальності педагога. Проаналізовано педагогічні погляди І. Франка. Розкрито можливості впровадження інноваційних педагогічних технологій на уроках трудового навчання. Охарактеризовано педагогічні умови подолання девіантної поведінки учнів під час позакласної роботи з художньо-естетичного виховання. Розкрито етіологічні аспекти аутизму й особливості проведення корекційно-педагогічної роботи з аутичними дітьми. Запропоновано методику побудови питань у процесі навчання фізики учнів ПТНЗ. Досліджено вплив соціального середовища на виникнення адикцій у підлітків. Увагу приділено особливостям самоконтролю у молодших школярів, динаміці психоемоційного стану вагітної жінки, впливу особистісних якостей на професійний вибір старших школярів. Розкрито сучасні підходи до визначення мотиваційної готовності дитини до шкільного навчання.

Визначено типологічні варіанти пристосувальних реакцій центральної гемодинаміки та стану вегетативної нервової системи (ВНС), які корелюють зі ступенем вираженості функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). В умовах ортостатичного навантаження особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися домінуванням екстракардіальних, а з нижчими і інтракардіальних механізмів регуляції. Виявлено зростання вагосимпатичного балансу, яке не залежало від ФРНП. Це вказує на зниження активності центрального контуру управління серцевим ритмом (СР). У осіб з низькою ФРНП встановлено пригнічення вагусної активності, що свідчить про меншу економність діяльності та збільшення ймовірності швидкого вичерпання енергетичних резервів серця. Під час антиортостатичного навантаження у всіх обстежуваних спостерігалася більша хвилеподібність динаміки показників варіабельності серцевого ритму у діапазоні високо- і низькочастотних хвиль (28 - 35 %), тоді як зниження потужності хвиль дуже низької частоти СР не перевищувало 5 - 7 %. Особи з високим рівнем ФРНП відрізнялися більшим ступенем напруження регуляторних механізмів і ширшим діапазоном компенсаторного реагування, з низьким і меншим напруженням регуляторних механізмів, як і ефективністю пристосувальних реакцій, а з середнім і оптимальним напруженням вищих вегетативних центрів, високою варіативністю та економністю серцевої діяльності.